Наші ГЕРОЇ-ВИПУСКНИКИ
ЗУБРИЦЬКИЙ Віталій Володимирович,
07.12.1992 - 04.11.2023
Старший солдат Національної Гвардії України загинув при захисті Батьківщини поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області.
Крисине попрощалося зі своїм Героєм. Живий коридор односельчан, траурні стрічки на синьо-жовтих стягах та болюча порожнеча у виплаканих очах матері Віталія пекучим болем відізвалися у серцях усіх, хто прийшов віддати шану земляку. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого. Смерть Героя – це біль усієї громади, це біль усієї країни! Поховали бійця з військовими почестями на Алеї Героїв. Відтепер Віталій став ще одним янголом, який триматиме небо над Україною! У нашій пам’яті він назавжди залишиться світлою людиною, справжнім патріотом, який віддав своє життя за суверенітет, незалежність та цілісність Батьківщини. Дякуємо тобі, Герою! Спочивай з миром!
ОЛЕКСИН Роман Юрійович,
23.10.1989 - 19.02.2023
Війна забрала ще одного нашого земляка. Ще одне молоде життя покладене в ім’я свободи і незалежності України, ще одна мати, втративши дитину, «посиротіла».
Роман Олексин стояв на захисті рідної землі з 2014-го. У червні 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Молодший сержант, виявивши стійкість і мужність, у віці 33 років загинув поблизу Берестового Куп’янського району Харківської області.
Попрощатися із Героєм на міське кладовище прийшли рідні та близькі, побратими та мешканці громади. У прощальній церемонії за дорученням міського голови Володимира БЄЛОГО взяв участь секретар Богодухівської міської ради Рамаз ГАМБАРАШВІЛІ. Віддати шану полеглому захиснику прийшли депутат обласної ради Олександр СКОРИК, депутати міської ради, громадськість. Чин відспівування здійснив о. Геннадій. Віддаючи останній раз воїнські почесті нашому земляку, у повітрі з прощальними залпами ніби чулися слова однієї з його улюблених пісень: «Мене вже немає! Але важливо, щоб ви всі були!» ... Дякуємо тобі, Герою!
Похований на Алеї Героїв на центральному кладовищі м. Богодухова
ШЕВЕЦЬ Ігор Михайлович
14.03.1981 - 07.09.2022
Прощавай, матрос "Посейдон"!
Так прощалися бойові побратими з Ігорем ШЕВЕЦЕМ, який героїчно загинув 7 вересня 2022 року, захищаючи нашу країну, кожного з нас, рятуючи свій підрозділ від шаленої люті російських окупантів. Осколок ворожого снаряду обірвав його молоде життя, сповнене планів, задумів, мрій про майбутнє…
І знову наша громада одягла чорну хустину скорботи. На портреті Героя - сяючі очі, які вже ніколи не побачать білий світ. Сльози матері, дружини, доньки…Ми ніколи не пробачимо це ворогам.
Рідні, побратими, односельці на колінах зустріли Героя, провели його в останню путь вулицями рідного селища, квітами устелили його дорогу. Невідворотністю відплати розірвали тишу цвинтаря звуки салютних пострілів та автоматна черга, якими бойові побратими прощалися зі своїм командиром.
Ігор Шевець навіки залишився 41-річним. Його історія залишиться у спогадах сім’ї, у його військовій частині, в новітній героїчній історії України.
Разом з рідними віддав шану загиблому герою за дорученням міського голови Володимира Бєлого секретар міської ради Рамаз Гамбарашвілі. Чин поховання здійснив отець Даніїл.
Ми пам’ятатимемо Героя щоразу, як бачитимемо мирне небо, зустрічатимемо світанки і проводжатимемо захід сонця.
Прощай, матрос із позивним «Посейдон»! Вічна шана і пам’ять тобі, Герою!
Петиція щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) ШЕВЕЦЮ Ігорю Михайловичу
